Нові ДБН з 1 вересня у віконній справі

Нові правила облаштування вікон у будинках запровадили з 1 вересня 2022 року. Оновлені вимоги до теплоізолюючих властивостей та теплопровідності більш жорсткі. Цей державний будівельний стандарт, що прирівнюється до вимог закону – ДБН в житлових будинках В.2.6-31:2021 – регулює питання енергоефективності та теплової ізоляції по всій Україні. Є зміна також в державних стандартах, що встановлюють якісно нові вимоги до маркування з питання екологічності, теплопровідності. Спробуємо розібратися, в чому полягають ці зміни ДБН та наскільки вони трансформують уявлення про якість виконання, особливості матеріалів металопластикових конструкцій у житловій, комерційній забудові.

Мінімальні показники приведеного опору теплопередачі дуже точно характеризують якість конструкції в цілому. В середньому цей показник змінили так, що він став більшим на 16-20%, в залежності від зонування території країни. Для вікон у різних температурних зонах України встановили такі показники, які ми даємо у порівнянні:

• для I зони, що йде по межі Чернівецької, Вінницької, Кіровоградської, Дніпропетровської, Донецької, Луганської областей та далі на північ, включно з Києвом та Київською областю – було 0,75, а стало 0,90 м.кв.*К/Вт;
• для II зони – Закарпатська область і весь Південь України, включно з Кримом – було 0,60 стало 0,70 м.кв.*К/Вт.

Такі зміни ДБН в житлових будинках і основні положення оновлених норм висувають значно жорсткіші вимоги до будівельників та ремонтних організацій. А також до тих, хто виготовляє та пропонує готову продукцію. До речі, цей показник обов’язково зазначається у документації до якісних профільних конструкцій та склопакетів. Слід вказати, що будівництво та ремонт вікон без дотримання оновлених ДБН в житлових будинках не буде вважатись виконаним за затвердженими стандартами. Тому прийняття в експлуатацію, оформлення документації для реалізації нерухомості чи її оренди без виконання вимог енергоефективності за ДБН, є проблематичним.

Є новації у стандартах, що регулюють питання ефективності огороджуючих конструкцій. В ДСТУ енергоефективність оцінюється за семи класами, які позначені літерами від А до G. Найвищий клас має відповідати показнику понад 15 кВт*год/м.кв. Найнижчий клас має показник у 10 разів гірший – 150 кВт*год/м.кв. Такі дані мають бути оформлені в окремій листівці та розташовані у вигляді наліпок безпосередньо на самій конструкції під час придбання. Це потрібно для орієнтування покупця щодо якості продукції, її відповідності вимогам теплоізоляції. Водночас, як зазначають експерти, є певні неузгодженості щодо чинного законодавства та відповідних оновлених вимог ДСТУ, які мають бути врегульовані. Зокрема використання згаданої форми позначення для застосування класів ефективності не є чітко оформленим у профільних законах.

Це теж новація – введення меж температури точки роси на поверхнях. Такі параметри зазвичай показують якість теплоізольованості та відсутності «містків холоду» у конструкції. Наразі ці показники розроблено для температур від +12 до +25°С та вологості від 45% до 95%. Вони позначені у відповідних таблицях та важливі для якісної оцінки. В середньому показник точки роси має бути вдвічі меншим, ніж зовнішня температура, тобто вікно має демонструвати високу теплозахищеність.

Новації також зачепили давню проблему обов’язковості безпечних «дитячих» замків на вікнах. Такі вимоги вперше зафіксовані та набрали чинності у будівельних нормах В.2.2-15 та ДСТУ 16281:2017. Зміна до ДБН у житлових будинках та оновлені правила держстандартів є вимогами часу на потреби встановлювати енергоощадні та якісні конструкції, що не тільки зберігатимуть тепло, але і створюватимуть безпечне середовище для дітей.